Близько 2000 р. до н.е. Єгиптяни створили перше колесо зі спицями, підвищивши тим самим швидкість та маневреність своїх колісниць. Їх колеса мали 4 спиці, на відміну від грецьких та римських коліс, які мали по 8 спиць. Чим більшим був діаметр колеса, тим більшу кількість спиць воно потребувало. Вирішальну роль в еволюцїї колеса зі спицями відіграли перегони на колісницях, де кожен учасник намагався всіма засобами збільшити швидкість свого візка.

А ось на півострові Мала Азія у 20 столітті до н.е. було винайдено перше колесо зі ступицею. На сьогоднішній день цей півострів відноситься до Туреччини. Незабаром цей винахід досяг кордонів Китаю, Європи та Індії.

Винахід колеса зі ступицею, яка насаджувалася на нерухому вісь, став величезним досягненням людства. Колеса при цьому оберталися незалежно одне від одного. Для того, щоб зменшити тертя колеса об вісь, її змащували дьогтем або жиром. Це значно полегшило життя коням, запряженим у вози, та збільшило швидкість їх пересування.

Не менш важливим вдосконаленням конструкції ступиці, що з'явилось близько X ст. до н.е., стали перші дерев'яні шарикові підшипники, що являли собою своєрідне “колесо в колесі” та значно зменшували сили тертя у ступиці на високих швидкостях.