Колесо є одним із найбільш фундаментальних винаходів, що використовуються в повсякденному житті. Перше колесо дало початок розвитку траспорту та різноманітних промислових механізмів. Якби не було можливості приєднати до колеса платформу за допомогою вісі, колесо було б просто циліндром, що обертається. Перші спроби зробити це з метою переміщення важких об'єктів були зроблені в стародавньому Єгипті, але не були розвинені як метод транспортування.

Вважається, що з'явився цей найдавніший пристрій, а разом з ним і перші дво- і чотириколісні вози, в Месопотамії близько 4500 — 3000 р. до н.е.. Доказом цьому є глиняні таблички шумерів із зображеннями колісних транспортних засобів. Найдавніша археологічна знахідка дерев'яного колеса була зроблена в Любляні (Словенія) і датується 3200 р. до н.е.

Конструкція первісних возів мала жорстке кріплення коліс з віссю, що призводило до того, що вони оберталися разом з нею. Це пристосування було зручне при русі возу по прямій дорозі, але на поворотах, де колеса обертаються з різною швидкістю, важко навантажений віз міг зламатися або перекинутися. Колеса вирізали з цілого стовбура дерева, через що колеса і вози були дуже важкими. Для пересування у вози запрягали тварин. Візок з такими колесами був знайдений під час розкопок в стародавньому індійському місті Махенджо-Даро.