У другій половині ХХ ст. автомобільний дизайн пережив революційні зміни в типі кузовів понтон (без виступаючих крил та їх рудиментів, підніжок і фар). Протягом 1950-х збільшувалась потужність двигуна та швидкість транспорту, конструкції ставали більш інтегрованими, а автомобілі поширювалися по всьому світу.

Маленький Mini (на фото Mini випуску 1959 року), розроблений Алеком Іссігонісом, який вважався культовим авто Британії 1960-х років, вперше випущений в 1959 р, одразу захопив істотну частку продажів у багатьох країнах. Практично все в новій машині було втілено вперше, зокрема, коробка передач, інтегрована з масляним картером. Поєднання переднього приводу з поперечним розташуванням двигуна дозволило випускати автомобіль з довжиною кузова 3 метри при збереженні обсягу салону. Все це принесло Алеку Іссігонісу репутацію генія, а його творінню - всесвітню популярність.

На стрімкий ріст популярності творіння Алека Іссігоніса не вплинуло навіть те, що у перший же рік експлуатанції новоспечених автомобілів було виявлено ряд серйозних недоліків, головним з яких була погана гідроізоляція салону. Під час дощу вода моментально проникала через щілини всередину салону та перетворювала коврики на піддони для калюж, створюючи ефект водіння автомобіля без даху. До речі, за однією з легенд, саме Mini надихнув модельєра Мері Куант на створення міні-спідниці.